""""""

і жовтень скуйовджено  кленами дихає

замережує барвами сни і не сни...

і сон споживає як мед до весни...

 цей жовтень насправді це ти і не ти..

цей жовтень розписує кленами,маривом

слід від душі за вікном

а душа що ще б»ється метеликом

ховається в вервичках у траві

а потім знечулившись крилами

загортається у сніги.