Сьогодні, оновлення.....

****
Впусти мене мій янголе впусти
У порожнечу впасти де засну
Стою над нею…чи золою тлю
Чи тлю тим самим пориванням
Моє єство в твоє єство від вчора прагне
Спрагле справжнє…
Це серце чи смола чи каяття
На рівнім леді лезі чи ножі
Тривожно зім’ятого простирадла.
Я відлетіла від свого пера
В твоє міфічне лоно Аполлона
А вже була як квітка чи зоря
Наглядна на пергамах ранків
І поштовхом в саме стегно
Відчула твої вмиті рани…