Цикл поезій "Життя,як основа..."

"так близько життя ще ніколи в житті не стояло"
Н. Давидовська.


Чи від вина сивіла голова
наввипередки срібному волоссю
в пів голосу...
в пів тону....
ніч,чи я????
У змовини вступила з словом.
До божевілля -не боюсь...
посивіли теж хризантеми в осінь...
Чи й справді тут чиясь вина
коли навколішках і наодинці зовсім.
Посивіла і струнами у біг
розвіявши у попіл свою зірку...
Я не боюсь, бо я не звір
шукати прихистку,чи нірку.
бо я ж....
Чужого щастя натрималась в долонях...
Чия вина, чи може винна я?????
Коли болить і стукає у скронях.

Коли слова крадуться з під кутів
я нічия, а може зовсім - вільна?????
Із світом закладаюсь на світ
і прокидаюся мов риба срібна,
яка дерев ковтає сік,
коли у грудях ніби змова....
і знову,знову -тиша,не розмова
розвінчує свій спокій за усіх.
2008р.